Співробітники Національної портретної галереї були здивовані, виявивши зображення Діви Марії і немовляти під портретом відданого глави розвідки королеви Єлизавети I сера Френсиса Уолсингема
Він був очима і вухами Єлизавети I, відданим Її Величності начальником розвідки і нещадним борцем з тероризмом: сер Френсіс Уолсінгем (Francis Walsingham) був тією людиною, яка знала усе. Чи, як виявилось, майже усе. Але він точно не знав, що його портрет був таємно написаний поверх зображення Діви Марії з немовлям, виконаного у дусі римського католицизму.
“Він навряд чи прийшов би від цього в захват, – роздумує доктор Тарнія Купер (Tarnya Cooper), стоячи навпроти цього недавнього дивного відкриття, яке буде виставлено в Національній портретній галереї. – Нам залишається тільки гадати, чи отримував художник задоволення від свого таємного жарту”.
В четвер, 3 січня, в Національній портретній галереї відкрилася виставка, на якій представлені рентгенівські знімки зображень релігійного змісту, виявлені під портретами двох ключових фігур епохи Тюдоров. Так дослідники виявили, що під портретом сера Уолсингема ховається Мадонна з Немовлям, а під портретом державного скарбника королеви Єлизавети Томаса Саквилля (Thomas Sackville) – Бичування Христа.
Портрет Уолсингема був написаний приблизно в 1580-і роки, коли протестантська Англія виявилася в ізоляції і підтримувала Нідерланди у війні проти іспанців.
“У цей період католики були для англійців злими ворогами, тому думка про те, що його портрет буде написаний поверх зображення релігійного змісту, повинна була привести Уолсингема в жах”, – помітила Купер, займаюча посада старшого куратора Національної портретної галереї.
Ця знахідка виявилася дуже несподіваною. “Уолсингему було відоме практично усе, що відбувалося при дворах усіх європейських держав, у нього була велика мережа інформаторів, він був незвичайно підступною людиною, що має величезний авторитет в товаристві. Для людини, яка не була особливо близька Уолсингему, це був досить дотепний спосіб зіграти над ним жарт”.
Співробітники галереї не вважають випадковістю те, що, прояснивши рентгенівськими променями більше 120 портретів епохи Тюдорів і не знайшовши практично нічого, вони виявили настільки знакове зображення під портретом Уолсингема. “Інтрига полягає в тому, що його знайшли під портретом головного шпигуна епохи”, – помітила Купер.
Уолсингем, який був державним секретарем Єлизавети I c 1573 року і до самої своєї смерті в 1590 році, довгий час зображався лиходієм історичних масштабів, проте подібно до Томаса Кромвелю (Thomas Cromwell), правій руці Генріха VIII, останнім часом він був частково реабілітований. Так, він був нещадним, так, змовників – справжніх і передбачуваних – катували і страчували, але в той період історії Англія знаходилася у стані війни, і навкруги була безліч людей, яким смерть Єлизавети I була вигідна. Додайте до цього важкий характер королеви, і ви зрозумієте, що Уолсингем відмінно виконував свою роботу.
Знахідки під портретами Уолсингема і Саквилля стали результатом роботи експертів у рамках п’ятирічного дослідницького проекту під назвою “Мистецтво в Британії Тюдорів” (Making Art in Tudor Britain). Експерти Національної портретної галереї досліджували портрети, написані в 16 і 17 віках, за допомогою різних методик, у тому числі рентгена, інфрачервоною рефлектографії і дендрохронологічного аналізу. Таким чином, кожен з 120 портретів, багато хто з яких знаходиться в сховищах музею, був підданий ретельному аналізу.
За словами куратора цього дослідницького проекту Шарлот Болланд (Charlotte Bolland), експерти були “здивовані і уражені” своїми знахідками. Вона згадувала той день, коли учені побачили рентгенівський знімок портрета Саквилля, написаний в 1601 році. “Це був дуже хвилюючий момент, ми усі стовпилися навколо світлового столу і раптом побачили на стегнах пов’язку, потім фрагмент стопи, потім фігури людей”. Подальше дослідження показало, що перед ними була одна з версій відомої фрески “Бичування Христа”, написаною Себастіано дель Пьомбо (Sebastiano del Piombo), яка зберігається в каплиці Боргерині в Римі.
Якими б не були мотиви художників, чиї імена досі залишаються невідомими, обидва портрети є прекрасними прикладами повторного використання дерев’яних панелей: можливо, художникам не вдалося продати спочатку написані на них картини.
“Очевидно, ми придбавали цю картину як портрет Саквилля, і вона має для нас цінність саме як портрет Саквилля, але десь під ним ховається зображення того, хто бичує, навіяне італійською картиною, і це стало воістину дивним відкриттям”, – сказала Купер.
“Було б чудово, якби змогли повністю відтворити картину, поверх якої був написаний портрет, і ми сподіваємося, що з часом нові технології дозволять нам це зробити”.
Тим часом, в січні в Національну портретну галерею повинні прибути італійські учені, щоб продовжити дослідження цих портретів.
В результаті реалізації свого п’ятирічного проекту, співробітники галереї отримали масу нової інформації, яка незабаром буде опублікована, зокрема їм вдалося пролити світло на художню практику англійських живописців 16 віків. Купер пояснила це таким чином: “Якщо ви зайдете в будь-який книжковий магазин, ви виявите масу видань, присвячених італійському і голландському живопису 16 віків, але ви не знайдете практично нічого по художній практиці Британії. Ми хотіли краще вивчити колекцію нашої галереї, тому що подібні дослідження не проводилися з 1969 року, а відтоді технології встигли зробити крок далеко уперед”.
Знахідки під портретами Уолсингема і Саквилля стали несподіванкою, проте останнім часом експерти все частіше удаються до новітніх технологій, щоб виявити досі приховане. Минулого року, приміром, учені за допомогою рентгена довели, що “Натюрморт з луговими кольорами і трояндами”, що зберігається в музеї Кроллер-Мюллера у Відтерло, Голландія, який у свій час приписували кисті Ван Гога, а потім кисті невідомого живописця, насправді був написаний голландським імпресіоністом, тому що під натюрмортом вони знайшли зображення двох борців, що належить кисті Ван Гога.
У 2011 році експерти Рийкс-музею в Амстердамі виявили портрет французького генерала, що належить кисті Гойї, під зображенням іспанського судді – Портретом Дона Рамона Сатуе – який він написав поверх первинної картини з політичних причин.
Співробітники Музею образотворчих мистецтв округу Вашингтон зробили дивне відкриття, виявивши зображення, приховане під картиною Джироламо Бассано (Gerolamo Bassano) “Могила”, датованою 16 століттям. Коли цю картину перевірили на рентгенівському апараті в місцевій лікарні, учені виявили ретельно виписаний образ людини в одязі епохи Ренесансу.
Незабаром в експозиції Національної портретної галереї до портретів Саквилля і Уолсингема приєднається ще одна картина, яка довгий час вважалася портретом теолога Річарда Хукера (Richard Hooker) і яка була дарована галереї в кінці 19 століття. Зображення на її задній стороні насправді є фрагментом запрестольної перегородки: передбачалося, що це зображення повинне було прикрашати дверці, за якими знаходилося друге зображення. “Ця картина – родзинка нашої колекції, – сказала Купера. – Нам би дуже хотілося знайти другі дверці”.
(“The Guardian”, Великобританія)
Педді Аллен (Paddy Allen), Марк Браун (Mark Brown)
